6 жовтня 2022 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» Інститут біографічних досліджень провів онлайн-засідання тематичної секції «Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань». З доповідями й повідомленнями виступили та взяли участь у їх обговоренні й творчій дискусії науковці й спеціалісти НБУВ та інститутів НАН України, Педагогічного музею України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Національної наукової медичної бібліотеки України, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України, Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Захід було підтримано публікацією тез доповідей та повідомлень у збірнику матеріалів конференції.

Упродовж п’яти годин роботи на секції було заслухано 12 наукових доповідей. У дискусіях та обговоренні взяло участь більше тридцяти учасників і гостей конференції.

У вступному слові модератор секції, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України В. І. Попик наголосив, що боротьба українського народу проти російської агресії суттєво змінила наші уявлення про місце вітчизняної біографіки в житті суспільства, її покликання, завдання в обороні й захисті Українського світу, зміцненні національної стійкості, утвердженні вільного розвитку особистості, який неможливий без свободи й незалежності України. Змінилися дослідницькі пріоритети. У дослідницькій тематиці на чільні місця все більше виходять проблеми української людини, її гуманістичного світогляду, мужності й згуртованості українців у протистоянні трагічним обставинам. Війна висунула на порядок денний вивчення проблем стійкості українського суспільства та традицій його самоорганізації.

Зростає увага до біографіки простої, звичайної людини, особливо – наших сучасників, свідків і учасників драматичних подій минулого й сьогодення. Значного розвитку набувають усноісторичні біографічні дослідження, запис матеріалів, насамперед шляхом біографічних інтерв’ю, які не лише важливі нині для сучасників, але й матимуть згодом велике значення як історичне джерело.

У доповіді «Колективний портрет поколінь як дослідницька проблема» В. І. Попик проаналізував історико-біографічний вимір досліджень проблеми поколінь, його відмінності від філософського, соціологічного й психологічного, окреслив методологічні засади вивчення історії поколінь не лише через життя й діяльність їх провідних представників, а, насамперед, на широкому матеріалі, що дозволяє створити просопографічний портрет великих суспільних груп. Не менш важливим для дослідників є хронологічне охоплення не тільки періодів, коли те чи інше покоління знаходилося на авангардних позиціях суспільного розвитку, а й тривалого часу, коли воно вже втрачало свою визначальну роль, поступалося місцем наступним генераціям, критично переосмислювало свій досвід. Особливий інтерес становить вивчення естафети поколінь, взаємодій між ними, продовження й розвитку традицій.

Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД, докторка історичних наук, професорка Л. І. Буряк у доповіді «Життя як виклик: ескіз до біографії Наталії Ґеркен-Русової на тлі української еміграції» продемонструвала, що інтерес до особистостей минулого завжди обумовлений політичними й соціокультурними процесами і відіграє роль чутливого індикатора суспільних настроїв. Відтак неабиякої актуальності набуває питання стосовно того, які постаті можуть репрезентувати простір біографічних студій в умовах нової української реальності, визначальною ознакою якої є війна – кривава, жорстока, безжалісна до людей.

Крізь оптику іміджевих репрезентацій, основою яких стала синхронізація образів героїні – «автобіографічного», «реалістичного» й «романтичного»,  Л. І. Буряк представила біографічний начерк неординарної особистості – Наталії Ґеркен-Русової (1897/1902 – 1989) – талановитої художниці, графіка, письменниці, сценаристки, для якої життя стало справжнім викликом. Онука відомого українського історика В. Б. Антоновича, дружина Ю. О. Русова, вона змушена була реалізовувати свої здібності, переживши революції і війни, опинившись на еміграції, спочатку в Празі, пізніше – у Бухаресті й далі – у Монреалі.

Директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондент НАПН України Л. Д. Березівська репрезентувала у свій доповіді досвід, здобутий у процесі розбудови й практичного використання з метою поширення педагогічного біографічного знання в освітньо-науковому просторі в умовах дистанційної освіти, відповідно до викликів пандемії COVID-19, а нині – російської агресії, і застосований у біографічних онлайн-проєктах, присвячених спадщині видатного українського педагога В.О. Сухомлинського, а також електронних ресурсах ДНПБ: «Видатні педагоги України та світу», «Ми стоїмо на плечах наших попередників: Видатні педагоги-ювіляри», «Педагоги України: пам’ятаємо, шануємо!». Створені ДНПБ онлайн-проєкти, присвячені українським і зарубіжним педагогам і освітянам, стали ефективною, дієвою формою поширення педагогічної біографіки, вони сприяють відновленню й збереженню національної педагогічної пам’яті.

Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД, докторка філологічних наук  Г. А. Александрова присвятила свій виступ проблемі співвіднесення біографій українських письменників із внутрішнім світом митця-біографіста, який відтворює їх в романах-психографіях, і за рахунок цього – оновлення форм біографічної реконструкції творчих доль українських письменників. У доповіді на тему «Романи-психографії Степана Процюка про письменників: комунікація автора і героя» доповідачка проаналізувала зв’язок автора і героїв його творів – Василя Стефаника, Володимира Винниченка і Архипа Тесленка, належність їх до спільного психотипу, аспекти їхньої комунікації, духовної спорідненості.

У доповідях завідувачки відділу теорії та методики біобібліографії ІБД, кандидатки історичних наук Н. І. Любовець «Літературні нариси/спогади у жанрі “non-fiction” про сучасну війну як інтернет-джерело» та її колеги, кандидатки філологічних наук, доцентки, старшої наукової співробітниці О. В. Плющик «Контент як ресурс інформації: колективна біографія періоду російсько-української війни 2014–2022 рр.» акцентувалося на необхідності досліджень та імплементації в науковий / суспільний дискурс як спогадів про сучасну війну, так і біографічних даних, розміщених на інтернет-ресурсах ЗМІ, задля формування гуманістичних цінностей, комунікації в суспільстві й формування біографії покоління. Наголошувалося, що спогади в жанрі «non-fiction», розміщені на загальнодоступних інтернет-ресурсах, допомагають учасникам і очевидцям драматичних подій подолати психологічні травми, які принесла війна, переосмислити трагічний досвід, зміцніти морально, стати свідомими й активними учасниками загальнонаціонального спротиву.

Доктор педагогічних наук, директор Педагогічного музею України О. П. Міхно в доповіді «Джерельна база реконструкції біографії Шарля-Мішеля де Л'Епе (1712–1789)» зосередився на аналізі досліджень особистості відомого французького сурдопедагога, вбачаючи в них перспективу цілісного представлення його життєвого й творчого шляху. Доповідь викликала значний інтерес, оскільки розкриває досвід поки що нечисленних у сучасній Україні досліджень діяльності й спадщини зарубіжних діячів освіти.

У доповіді «Радянські моделі біографічної реконструкції життєпису дитячого письменника в репертуарі видавництва «Веселка» за 1934–1984 рр.» кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії ІБД Н. П. Марченко йшлося про досвід творення перших монографічних біографій власне «дитячих» письменників, типові моделі створення життєписів, їхні основні риси та ступінь відтворення в подальших біографічних практиках.

Джерелом до вивчення біографій українських фольклористів, яке розкриває окремі віхи їхньої дослідницької діяльності, можуть бути й складені ними паспорти фольклорних зразків – у цьому переконана кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД О. І. Шалак, яка у своїй доповіді докладно розкрила це твердження на конкретних прикладах з історії української фольклористики.

Електронним ресурсам біографічної та біобібліографічної інформації, їх джерельному й науковому значенню була присвячена доповідь завідувача відділу формування ресурсів біобібліографічної інформації ІБД, кандидата історичних наук О. М. Яценка «Актуалізація висвітлення біографічних досліджень в Україні засобами “Українського національного біографічного архіву”, у якій він проаналізував роль УНБА у справі забезпечення не лише інформаційних запитів вітчизняної науки, а й завдань піднесення національного самоусвідомлення й патріотичної консолідації українського суспільства. Доповіді-презентації Л. Б. Оленич, завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, на тему «“Родом з України”: серія біобібліографічних видань Тернопільської книгозбірні» та В. В. Харченко, провідної бібліотекарки Національної наукової медичної бібліотеки України, на тему «Будь приготовлений до власної історії…» розкрили вагомі здобутки зазначених бібліотек у підготовці серій бібліографій визначних діячів науки, освіти, медицини.

Дискусії, які відбулися в процесі обговорень низки доповідей, сприяли окресленню кола ключових питань, які потребують подальшої розробки й предметних фахових обговорень. Учасники конференції висловили переконаність у необхідності постійно практикувати для їх поглибленого пропрацювання проведення спеціальних онлайн-семінарів і творчих дискусій, що дасть можливість долучитися до їх роботи широкому колу дослідників-біографістів з усіх куточків України.

Оксана Плющик,

старша наукова співробітниця

Інституту біографічних досліджень НБУВ,

кандидатка філологічних наук, доцентка