У 2023  виповнюжться 100 років з Дня смерті видатного діяча, учасника Української Революції та Визвольних Змагань 1917–1921 рр. Петра Януарійовича Стебницького.

Його погляди та життєві переконання на тлі російської агресії проти України є актуальними й сьогодні.

Велика частина архівної спадщини П.Я. Стебницького зосереджена в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Ф. 244, 687 одиниць зберігання). Чимало документів П.Я. Стебницького зберігається і в інших фондах Інституту: «Літературні матеріали» (Ф. І), «Листування» (Ф. ІІІ), «Архів Академії наук України» (Ф. Х), в особових фондах: С.П. Постернака (Ф. 52), Л.М. Жебуньова (Ф. 82), Г.П. Житецького (Ф. 86), К.В. Широцького (Ф. 152), А.В. Ніковського (Ф. 226), С.О. Єфремова (Ф. 317) тощо.

У 2014 р. співробітниками ІР НБУВ Т.С. Горбачем та О.М. Купченко-Гринчуком була підготовлена виставка: «Стебницький Петро Януарійович (1862–1923) – український громадсько-політичний діяч, вчений, публіцист» (http://nbuv.gov.ua/node/1251). Оскільки її основний фокус був спрямований на біографію постаті, зараз ми більше зосередимося на джерельній спадщині.

Серед фахівців документи пов’язані з П. Стебницьким, та його фондом, були відомі давно. У 2014 р. вийшов спеціалізований покажчик авторства завідувачки відділу рукописної спащини ІР НБУВ (нині – директора) О.П. Степченко. Ще кількома роками пізніше (2017) документальна спадщина П.Я. Стебницького засяяла "новими барвами". Саме тоді стартувала потужна кампанія з відзначання 100-ліття Визвольних Змагань 1917–1921 рр.

Зважаючи на російську агресію у 2014 р. ця тема набула нової актуальності. Таким чином і великий комплекс речей пов’язаних з нею став у центрі уваги багатьох українців в Україні та закордоном.

Одним з елементів циклу урочистостей стали міжнародні тематичні виставки. Серед них: «Українське коло» у Києві та Нью-Йорку, «Великий герб України: від Нарбута до Якутовича» у Києві (НХМУ) тощо.

Справжньою зіркою цих виставкових проєктів стала пам’ятка з Ф. 244 – герб України (тризуб), авторства В. Кричевського (якому цьогоріч виповнюється 150 років від Дня народження). Разом з козаком із мушкетом Г. Нарбута, тризуб став тоді не лише символом держави, а й символом епохи. Його зображення досить широко тиражувалось: на грошах, на поштових марках, на державних цінних паперах тощо. Однак, кольорове зображення герба-тризуба 1918 р. нині відоме лиш одне – й це саме пам’ятка з ІР НБУВ (ф. 244, № 628).

Недивно, що зображення з плакату із гербом стало широко використовуватись у різних виданнях присвячених геральдиці, історії творення української державної символіки, виставковому оформленні тощо.

У журналі «Антиквар» №5(119) за 2020 р міститься стаття А. Гречила: «Зигзаги українського державного герботворення: 100 років без крапки» у якій показаний тризуб В. Кричевського з ІР НБУВ. Є він і у книзі-альбомі видавництва родовід «Наш герб». Також цій пам’ятці належить чільне місце серед айдентики виставки «Символ Твоєї Свободи» від Українського інституту національної пам’яті та видавництва «Родовід».

Серед експонатів цієї електронної виставки звертаємо Вашу увагу на низку можливо, на перший погляд, не надто важливих артефактів, але вельми значущих пам’яток епохи. Це, зокрема, запрошення на обід до Гетьмана П. Скоропадського, яке доповнює добірка карток-меню кін. XIX – поч. XX ст. Ще одни із документів вартих уваги є наказ 1918 р. на якому міститься штамп Національної бібліотеки Української Держави у Києві – цінна сфрагістична пам’ятка.

Таким чином, бачимо, що архівна спадщина П.Я. Стебницького в ІР НБУВ становить великий і потужний комплекс пам’яток, серед яких є документи національного значення, які нині вже широко відомі загалу, а якісь ще потребують ретельнішого дослідження. Й оскільки ці документи стосуються здебільшого й нині актуальних тем, плекаємо надію, що вони не залишаться поза увагою сучасних дослідників та дослідниць.

Інформаційні ресурси:

1. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. http://www.nbuv.gov.ua/
2. Український інститут національної пам’яті. https://uinp.gov.ua/
3. Журнал «Антиквар» https://antikvar.ua/
4. Видавництво «Родовід» https://rodovid.net/
5. Цензор.нет https://censor.net/

Виставку підготували:

н.с. відділу джерелознавства ІР НБУВ, доктор філософії    (історія) І.В. Стичинський,

с.н.с. відділу джерелознавства ІР НБУВ, доктор філософії (історія) Т.С. Горбач.