Архіви і наука: потенціал, інновації, професійні компетенції

Поділитися: 
Дата події: 
5-10-2023

5 жовтня 2023 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» Інститут архівознавства НБУВ провів тематичну секцію під назвою «Архіви і наука: потенціал, інновації, професійні компетенції».

Наукові керівники секції  – директорка Інституту архівознавства НБУВ Л. М. Яременко та завідувачка відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства НБУВ, кандидатка історичних наук О. В. Січова, учений секретар і модератор відеоконференції – старша наукова співробітниця відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства НБУВ, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця О. М. Загорецька. Засідання відбулося в офлайн та онлайн форматах.

У вступному слові директорка Інституту архівознавства НБУВ, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, заслужена працівниця культури України Л. М. Яременко приділила увагу головним тенденціям та спрямуванню в роботі наукових архівів, викликаних надзвичайними умовами другого року воєнного стану, окреслила особливості сучасних завдань архівних установ щодо забезпечення комплектування та збереженості фондів, актуалізації ролі архівної наукової спадщини у формуванні суспільно-історичної пам’яті про українську науку, пришвидшення оцифрування та входження до світового інформаційного середовища цього документного комплексу.

У доповіді «Чинники і шляхи актуалізації архівів» почесний генеральний директор НБУВ, радник Президії НАН України, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України О. С. Онищенко наголосив на суттєвому підвищенні інтересу до архівів у переломні періоди суспільних трансформацій. І насамперед головними рушіями актуалізації архівів визначив потреби розвитку історичної, національної, соціальної й культурної пам’яті.

Завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка історичних наук, професорка М. Г. Палієнко в онлайн-доповіді розглянула виклики, які постали перед українськими архівами та архівною наукою в умовах війни росії проти України. Вона відзначила, що архіви відіграють одну з ключових ролей у збереженні колективної пам’яті та документальних ресурсів, наголосила також на необхідності інтеграції зусиль науковців та архівістів-практиків для збереження архівних ресурсів під час війни.

У своєму виступі завідувачка відділу технологічного забезпечення архівної справи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, кандидатка історичних наук Л. В. Дідух відзначила актуальність ініціативного документування резонансних подій сьогодення в країні як окремого виду діяльності архівних установ зі створення необхідних документів для забезпечення повноти комплектування архівних фондів.

Концептуальні підходи до визначення поняття «цифровізація» у наукових публікаціях, її зв’язок з поняттями «оцифрування» і «цифрова трансформація» проаналізувала старша наукова співробітниця відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства НБУВ, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Л. Ф. Приходько, а також розглянула питання впливу цифровізації на розвиток сучасного суспільства, її зміст у сфері культури, архівної справи.

У доповіді в онлайн-форматі заступниця директора Центрального державного науково-технічного архіву України А. О. Алєксєєнко висвітлила напрацювання Центрального державного науково-технічного архіву України щодо розкриття інформаційного потенціалу архівної науково-дослідної документації. Доповідачка окреслила перспективи роботи цієї державної архівної установи з урахуванням сучасних трендів удоступнення документної інформації для користувачів. Її колега, провідний спеціаліст відділу використання інформації документів Центрального державного науково-технічного архіву України Т. Ю. Андреєв теж приєднався до відео-конференції і доповів про ініціювання, розроблення та впровадження інноваційних проєктів Центральним державним науково-технічним архівом, зокрема таких, як «ТОПАЗ» і «Комплексна 3D-екскурсія приміщеннями ЦДНТА України».

Головний архівіст Державного архіву Кіровоградської області Д. В. Кобзар доповів про актуальність та перспективність проведення наукових досліджень на базі архівних фондів, навів приклади деяких таких досліджень. Він зауважив, що науково-дослідна робота архівів у тісній співпраці з науковими й освітніми закладами – це перспективний напрям у вивченні подій попередніх епох для підтримки національної пам’яті.

В онлайн-форматі долучився до засідання і закордонний колега – магістр мистецтв, український та німецький журналіст, архівіст Українського Вільного Університету (Німеччина, м. Мюнхен) Р. Ю. Касьяненко, який зробив змістовну відео-презентацію та охарактеризував структуру архівних фондів Українського Вільного Університету, зокрема повідомив про відкриття оригінальних документів у фондах «Союзу українських журналістів» та «Об’єднання українських жінок в еміграції в Німеччині» під час реалізації проєкту «Українська еміграція в Мюнхені: 75 років потому».

Низка доповідей учасників конференції була присвячена питанням традицій, сучасних особливостей та перспектив комплектування, формування, оптимізації документного складу особових фондів діячів української науки та культури. Так, наукова співробітниця відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ І. Г. Кіржаєва у своїй доповіді розповіла і зробила відео-презентацію документів, зокрема фотодокументів, з фонду члена-кореспондента НАН України Ю. Г. Здесенка, що зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ і свідчать про його співпрацю з європейськими вченими в галузі ядерної фізики.

У доповіді завідувача відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ, доктора історичних наук, старшого наукового співробітника А. І. Шаповала було представлено документи видатного українського вченого у галузі зварювальних процесів і мостобудування академіка Є. О. Патона і документи про нього, виявлені в особовому архівному фонді його сина – академіка Б. Є. Патона, що формується в Інституті архівознавства НБУВ. У спільній доповіді наукова співробітниця відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ М. С. Коломієць та молодша наукова співробітниця відділу історії академічної науки Інституту архівознавства НБУВ К. А. Папакіна презентували вітальну кореспонденцію академіка НАН України Б. Є. Патона, що зберігається в особовому архівному фонді вченого в Інституті архівознавства НБУВ.

Загалом до обговорення на секції було заявлено 23 доповідачі і співдоповідачі з 21 доповіддю. Значна частина доповідей супроводжувалася цікавими ілюстративними презентаціями.

 

Олена Загорецька

Фотоматеріали: