Протягом 2023 року НБУВ здійснювала дослідження за 12 науково-дослідними темами (10 за відомчою тематикою, 2 за програмно-цільовою та конкурсною тематикою НАН України, 5 фундаментальних, 7 прикладних; 3 наукові проєкти завершено).

Завершилося виконання першого етапу науково-дослідного проєкту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) «Цифрові інформаційні ресурси наукових бібліотек України: формування, збереження та використання в умовах воєнного стану та повоєнного розвитку» (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). У звітному 2023 році опублікована для загального онлайнового доступу бібліотечна цифрова платформа ResearchUA (http://research.nbuv.gov.ua/), яка орієнтована на розвиток електронної дослідницької інфраструктури України та формування всеукраїнського цифрового наукового простору, а саме акумуляцію, інтеграцію, ефективне використання і входження наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів України до сучасних світових цифрових комунікацій. В межах завдань розвитку Бібліотечного порталу НАН України LibNAS здійснювалось щоквартальне оновлення бібліометричних показників профілів установ (260 профілів), 1347 профілів академіків і член-кореспондентів оновлюються 2 рази на рік з внесенням відповідних наукометричних показників (кількість статей, кількість цитувань, h-індекс) для таких систем наукової інформації як Google Scholar, Scopus, Web of Science. На інформаційно-аналітичному ресурсі «Біженці та вимушено переміщені особи» розміщено понад 500 систематизованих та упорядкованих матеріалів бази даних. За результатами виконання наукового проєкту  підготовлено та розміщено в репозитарії НБУВ у відкритому доступі аналітичну записку «Цифрові бібліотечні продукти і послуги в інформаційному забезпеченні державного розвитку» (чл.-кор. НАН України Л. А. Дубровіна, К. В. Лобузіна, С. С. Гарагуля та ін.).

У 2023 р. завершений проєкт «Інтеграція електронного архіву наукових періодичних видань у централізовану інфраструктуру відкритих публікацій», що виконувався в межах цільового науково-технічного проєкту НАН України «Створення й впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)» (К. В. Лобузіна). Створено, забезпечено підтримку та актуалізацію окремої бази даних журналів НАН України, яка щотижнево поповнюються після надходження випусків періодичних видань до «Наукової періодики України» НБУВ. Створено сайт jnas.nbuv.gov.ua для представлення електронних версій наукових журналів НАН України наявних в НБУВ, сайт забезпечено двомовним інтерфейсом (українським та англійським), поточний стан: 318 - журналів ; 9124 - випусків ; 159987 - повних тексів статей. На сайті jnas.nbuv.gov.ua реалізовано пошук журналів за алфавітом, ключовими словами, відділеннями, окремими установами та тематикою (на основі спеціальностей ДАК України), забезпечено подання інформації про індексування журналів НАН України системами наукової інформації Scopus, Web of Science, DOAJ, подано інформацію про категорію журналів відповідно до Реєстру наукових фахових видань України (МОН України). Налаштовано роботу репозитарію на платформі Drupal з підтримкою протоколу обміну науковими метаданими OAI-PMH. Розроблено формати та автоматизовані процедури передавання метаданих нових надходжень із бази даних наукових журналів НАН України до репозитарію на платформі Drupal.

У межах проєкту «Інформаційні технології наукової бібліотеки в розвитку інфраструктури знань цифрового суспільства» Інститутом інформаційних технологій (К. В. Лобузіна) провадилась підтримка функціонування та удосконалення інформаційних архітектур електронної бібліотеки «Наукова періодика України», інформаційного ресурсу «Наукова електронна бібліотека», інформаційно-аналітичних систем «Бібліометрика української науки», «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини» та ін. Реалізовано консолідацію всіх записів локальних технологічних баз даних в оновленій реферативній базі даних «Україніка наукова». В умовах війни особливо важливо, що наявні у РБД «Україніка наукова» ресурси дозволяють  готувати анотовані покажчики з посиланнями на повні тексти публікацій за вузькоконтекстуальними галузевими запитами: огляди актуальних публікацій щодо новітніх оборонних розробок за  пріоритетними напрямами (кібербезпека, робототехніка, безпілотні апарати, розмінування тощо) та/або регулярні дайджести нових надходжень літератури за цими або іншими запитами. Здійснювалось формування ресурсів корпоративного інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань» шляхом наповнення та редагування баз даних «Наукові установи», «Реєстр бібліотек», «Науково-інформаційні ресурси бібліотек України», «Науковці України». У 2023 р. у базі даних «Науковці України» здійснено редагування понад 9,2 тис. пошукових профілів науковців. Здійснювалось редагування та доповнення бази даних «Персоналії НАН України» у частині анкет дійсних членів НАН України (академіків та членів-кореспондентів, іноземних членів НАН України) загальним обсягом 281 запис. Продовжувався розвиток онлайнових наукових довідково-інформаційних ресурсів.

Інститут архівознавства (акад. НАН України О. С. Онищенко, Л. М. Яременко) продовжував  дослідження процесів формування, складу та використання інформаційних ресурсів документів  Архівного фонду НАН України як однієї з найцінніших частин Національного архівного фонду з питань розвитку української науки та як суб’єктів формування історичної пам’яті про українську науку. Здійснювалося комплексне дослідження питань сутності архівів як установ національної пам’яті, і зокрема діяльності академічних архівів як суб’єктів формування історичної пам’яті про українську науку. Проводилась науково-дослідна робота за тематикою загальноакадемічного археографічну проєкту «Володимир Іванович Вернадський і Україна». У напрямі комплексного джерелознавчого дослідження АФ НАН України опрацьовувались питання формування джерельної та археографічної бази, інформаційних архівних комплексів з історії та діяльності НАН України та її установ, зокрема більш деталізовано  за 1961–1965 рр., з метою надання можливості вивчення документної наукової спадщини України та введення інформації документів до суспільного середовища. Досліджено  нормативно-правову базу, методологію, вітчизняну та зарубіжну історіографію по роботі з аудіовізуальними документами, вивчено та систематизовано дані щодо організації аудіовізуальних документів на всіх структурних рівнях НАФ.  

В Інституті рукопису НБУВ (член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна, О. П. Степченко) продовжено розробку теоретичних питань місця та ролі рукописної спадщини в духовній культурі України і системі соціальних комунікацій. Здійснено кодикологічні дослідження, зокрема виявлення, атрибуція, вивчення оздоблення та оправи рукописної книги, науковий опис та вміст творів рукописної спадщини, яка не була предметом кодикологічних досліджень як органічної частини української духовної культури, зокрема кириличної рукописної книги XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею колишньої Київської духовної академії та інших установ, науковий опис малодосліджених рукописних та рідкісних книжок, зокрема, єврейської рукописної книги. Розроблено та апробовано методику атрибуції середньовічної української кириличної рукописної книги за палеографічно-орфографічними ознаками. Велося кодикологічне та археографічне дослідження, підготовка до публікацій Оршанського Євангелія ХІІІ ст., Христинопільського Апостола ХІІ ст., Теслугівського Апостола 1594 р., Турівського Євангелія ХІІ ст. Проведено історико-джерелознавчі та археографічні дослідження унікальної документальної спадщини періоду середньовіччя в контексті її походження, атрибуції документальних комплексів, встановлення складу, змісту та походження фондів, наукового опису документальних колекцій, в тому числі рукописів польською, латинською, грецькою мовами, що зберігаються у фондах ІР НБУВ; рукописних документів з колекцій Микільського Пустинного та Києво-Печерського монастирів; списків Українського хронографа; альбомів навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври («Кужбушки»); рукописних документів у діяльності єврейських партій в Українській центральній раді; актових документів з історії землеволодіння північно-східної України XVIІ–XVIII ст. тощо. Проводилося комплектування на наукове описування документів особового походження та особових архівних фондів видатних вчених та громадських діячів.

Інститутом книгознавства (Г. І. Ковальчук) було розглянуто питання дослідження книжкових пам’яток як історичну традицію українського книгознавства та питання щодо проблем розвитку самого існування українського книгознавства та книжкового пам’яткознавства під час війни. Предметом уваги науковців цього року стала й вітчизняна книгознавча періодика, її історія та перспективи. Було приділено чільну увагу вивченню історії книжкової культури України, зокрема дослідженню стилю бароко в українських богослужбових стародруках. Актуальним і важливим напрямом історико-книгознавчих студій була атрибуція та експертиза книжкових пам’яток, що має результатом вихід колективної монографії на цю тему з досвіду Інституту книгознавства НБУВ. Книжкове пам’яткознавство як книгознавчий напрям діяльності розглядає в якості об’єкта не лише книжкові пам’ятки в бібліотечних фондах, а і портрети на окремих аркушах, ноти, грамплатівки першого, акустичного періоду звукозапису. В цьому плані завершено дослідження європейського гравірованого портрета XVI–XIX ст. У галузі історії нотно-музичної культури спільно з Інститутом рукопису плідно вивчалась партесна творчість в Україні XVII–XVIII ст. При вивченні українського книгознавства науковці Інституту розглядають не тільки те, що досліджується в Україні, а й те, що напрацьовано українською діаспорою в світі; зокрема, предметом уваги були українознавчі студії американського книгознавця й бібліотекознавця Е. Касинця. Досліджувались також бібліотеки католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії XVIII – першої половини ХІХ ст.; бібліотека Київського комерційного інституту початку ХХ ст.; історія українського плакату та кіноплакату. Готуються науковий каталог унівських кириличних стародруків, каталоги інших категорій стародруків; бібліографічні покажчики видань української діаспори, два випуски довідника з історичних колекцій НБУВ, а також електронне перевидання книжкової пам’ятки – твору І. Орновського «Bogaty… wirydarz» (Київ, 1705), з відповідним науковим дослідженням.

Співробітники Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (В. М. Горовий) та Фонду президентів України  (В. М. Удовик) вивчали вплив електронних технологій на оптимізацію процесу забезпечення інформаційними ресурсами органів державної влади та інших учасників загальносуспільних інформаційних обмінів. Продовжено науково-дослідну й інформаційно-аналітичну роботу з метою забезпечення органів державної влади і суспільства якісною і об’єктивною інформацією та створення науково-теоретичної основи подолання деструктивних впливів у інформаційній сфері. Досліджено питання розвитку бібліотечних технологій, спрямованих на зменшення дистанції  між процесом виробництва  інформації та її використанням в інформаційному суспільстві; ролі бібліотеки в системі соціальних інформаційних  комунікацій. Студіювалися особливості оперативного забезпечення адміністративних  органів, громадських організацій, громадян інформаційним ресурсом  інституту  президентства, роз’яснення  цих  матеріалів, роз’яснення відповідної  діяльності регіональних органів  державної  влади, розвиток  електронного врядування, особливості функціонування  сайтів президентської  вертикалі інформування  суспільства, євроорієнтири і національні особливості  інформаційної діяльності. Також на замовлення користувачів підготовлено 100 інформаційно-аналітичних матеріалів з актуальних суспільно-політичних та соціально-економічних питань.

Співробітники Національної юридичної бібліотеки (Ю. М. Половинчак) в умовах воєнного стану зосередили напрями основних досліджень на розробці науково-методичних та науково-організаційних засад формування, використання і популяризації правових ресурсів для задоволення суспільних інформаційних та наукових потреб. В контексті науково-інформаційної діяльності здійснювалися моніторинг, аналітична обробка, систематизація матеріалів, що розкривають проблематику права та юриспруденції воєнного часу та гуманітарного права, поповнення відповідних електронних ресурсів НБУВ. Досліджено особливості трансляції правових знань у національному інформаційному просторі, особливості поширення та застосування правової інформації в умовах війни та повоєнної відбудови; розробка і апробація ефективних моделей наукової  комунікації в галузі політико-правового інформування та громадянської дії.

Наукові дослідження співробітників Інституту бібліотекознавства (О. М. Василенко) були спрямовані на розробку теоретичних засад та науково-методичного інструментарію розвитку наукової бібліотеки як бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах зміни наукової комунікації. Особлива увага була приділена питанням підвищення ефективності діяльності бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України в умовах цифровізації та інформаційно-комунікаційній діяльності бібліотечної мережі НАН України, стандартизації процесів бібліотечної справи і суміжних галузей науки. Досліджувалися засади управління бібліотечно-інформаційним комплексом як складника науково-інформаційного потенціалу країни в умовах несприятливих зовнішніх чинників. Надруковано 4 номери науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник» (щоквартальник).

Інститут біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І.Попик) зосередив зусилля на вивченні на матеріалі індивідуальних і колективних біографій проблеми української людини, її стійкості і волі у протистоянні випробуванням, людських якостей співвітчизників, традицій поколінь, здатності до згуртування і боротьби за гуманістичні цінности та протистояння російській агресії. В центрі досліджень знаходилися нові спрямування і тенденції у розвиткові наукової, літературної, медійної біографіки, видавничо-інформаційної справи, комунікацій на рівні дослідників – видавництв – інформаційних центрів – бібліотек – читачів, насамперед, в розрізі застосування в умовах війни методів збирання і опрацювання біографічної інформації – спогадів, листування учасників і свідків воєнних подій, поширення біографічних знань з метою згуртування українського суспільства. Досліджено проблематику колективної біографії представників різних поколінь діячів науки і культури, переосмислення біографічних наративів в контексті подолання впливів імперської ідейної спадщини, нових завдань біографіки в умовах протистояння російській агресії, застосування графічних моделей у сучасному біографічному дискурсі. Доведено, що війна на порядок активізувала вітчизняну цифрову гуманітаристику, постійно трансформує поле біографічних досліджень та біографічної інформації.

Метою наукового проєкту з розроблення теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури (С. С. Кіраль) було системно дослідити періодику українською та іншими мовами, метабібліографію, лесезнавство, шевченкіану та біобібліографію для збереження національної пам’яті, адже часописи історично висвітлюють актуальні проблеми суспільно-політичного, наукового, громадського та культурного життя, формують громадську думку. Впровадження отриманих у результаті науково-дослідної теми результатів сприятиме розвитку джерелознавчої бази гуманітарної дослідницької інфраструктури України, доступності їх в цифрових наукових комунікаціях, розширення спектру науково-інформаційних бібліотечних послуг, зорієнтованих на підтримку науки та освіти.

В межах наукового проєкту «Технологічні та соціально-економічні чинники довговічності особливо цінних бібліотечних фондів, що становлять культурне надбання України» (Ю. С. Ковтанюк) дослідження були зосередженні у площині вивчення моделей систем збереження раритетних бібліотечних документів НБУВ з метою осучаснення їх складових. Продовжувався збір, аналітико-синтетична переробка наукової інформації про новітні методи знешкодження та профілактичні засоби для унеможливлення появи та розвитку біологічних шкідників, які пошкоджують матеріальну основу особливо цінних документів у бібліотеках світу. Аналіз опрацьованої інформації використано для тестування БД «Мікроміцети та комахи-шкідники із фондів НБУВ і бібліотек науково-дослідних установ НАН України». Результати розробки НДР було використано для надання науково-методичних консультацій з питань консервації та дезінфекції архівних документів ГДА Міноборони України.

Міжнародна діяльність НБУВ спрямовувалася на організацію міжнарадного книгообміну, розвиток наукової співпраці з провідними європейськими бібліотеками щодо підтримки забезпечення дослідження та збереженості фондів та участі в міжнародних форумах і конференціях.  Відбувалася активна співпраця НБУВ з Конференцією європейських національних бібліотек (CENL) та Консорціумом європейський наукових бібліотек (CERL), участь у діяльності комітетів та конференцій, ініційованих цими організаціями, щорічних зборах, засідання круглого столу «Підтримка українських бібліотек та архівів» (Supporting Ukrainian libraries and archives) у змішаному форматі, яке відбулося 18 жовтня 2023 р. у Британській бібліотеці (Лондон) за участю Британської Ради (British Council), Ради мистецтв Великої Британії  (Arts Council England) тощо. Активну участь НБУВ брала у діяльності Міжнародної ради музеїв (ICOM International Council of Museums) та інших професійних організаціях.

Впродовж 2023 рр. відбулася реалізація проєкту з ініціативи Університету Торонто (Любомира Луцюка) та НБУВ з увіковічнення пам’яті валлійського журналіста Ґарета Джонса (1905–1935) – викривача Голодомору та злочинів радянської влади проти українського народу, прийнятий архів, відкрито меморіальну дошку, проведено круглого столу на тему «Ґарет Джонс: постать журналіста у дослідженні Голодомору в Україні», участь у якому взяли понад 60 осіб; нагородження лауреатів 2023 року відзнакою «Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь».

Співробітники НБУВ у 181 міжнародному заході, з яких 42 – у зарубіжних країнах, таких як Аргентина, Велика Британія, Греція, Італія, Канада, Латвія, Литва, Молдова, Німеччина, Польща, США, Франція, Швейцарія, Швеція та Японія, що свідчить про зміцнення міжнародної бібліотечної комунікації НБУВ та її активну роль у глобальному культурному та науковому обміні.